Провели онлайн-конференцію з Iryna Sysoenko та Dafna Sharon щодо запровадження хібуки-терапії у практиці підтримки дітей та вагітних на базі Інституту акушерства, педіатрії та гінекології.
Що таке хібукі? З івриту це слово перекладається як «обійми». Хібуки – державна програма Ізраїлю з підтримки дітей, які пережили травматичні події, у тому числі пов’язані з війною. Україна наразі активно переймає досвід Ізраїлю: у нас хібукі вже трансформувалося в повноцінну терапевтичну методику.
Хібукі – м’яка іграшка, песик із сумними очима. Кожна деталь якої має значення: розмір собачки відповідає новонародженому малюкові – дитині легко обіймати й почуватися захищеною; вона м’яка і приємна на дотик, виготовлена із безпечної та стійкої тканини – малюк відчуває тепло й затишок.
Інший секрет Хібукі — сумний вираз обличчя. На думку автора методики доктора Шай Хен Галя та керівниці й авторки ідеї адаптації проєкту Дафни Шарон-Максимов, дитина, вдивляючись в очі Хібукі, переносить на нього свої страхи й переживання, навчається розуміти себе, піклуватись про себе та інших. Дитина, говорячи від імені собачки, насправді проживає власний досвід, розповідає про особисті переживання та почуття. Таке перенесення травмуючого досвіду з дитини на іграшку допомагає упоратися з психотравмою, а не застрягнути в ній.
Стати учасниками проєкту можуть діти від 4 до 14 років з ознаками травми:
• дитина погано спить і засинає, здригається уві сні;
• з’явилася проблема енурезу;
• відмовляється залишатися сам/сама;
• реагує та здригається від гучних звуків;
• проговорює, що чогось боїться, придумує страхітливі історії, програє травматичний сюжет в іграх;
• з’явилися емоційні прояви, нетипові для дитини;
• з’явилися поведінкові та емоційні зміни: дитина була енергійна, жвава, а зараз стала заглиблена в себе, неконтактна, або навпаки — була тиха, спокійна, а стала збудлива, реактивна тощо.
В Україні іграшку супроводжують два книжкових видання – маленька книжечка-комікс та трохи більша, з текстами та картинками про історію хібукі – хто він та звідки, що відчуває і чим може поділитися зі своїм господарем. Ці книжки та додатковий елемент – кишенька на животику собачки – з’явилися спеціально для українських дітей і є додатковими інструментами терапії хібукі.
“Ми помітили, що діти, які взаємодіють із хібукі, легше переживають травму і стрес, а ті, які опікуються своєю іграшкою, не страждають на депресію, а їхня травма не переростає на посттравму, – розповідає Дафна Шарон-Максімов, одна з творців ідеї хібукі, засновниця методики хібукі-терапії та координаторка програми на міжнародному рівні. – Ми проводимо величезну кількість досліджень ефективності хібукі терапії разом із Гарвардським університетом, Тель-Авівським університетом, які доводять, що іграшка дозволяє пережити травму“.
Проєкт був підтриманий українським виробником іграшок з Дніпра. Від початку проєкту 1600 песиків хібукі, уже адаптованих під потреби українських дітей, були відшиті й передані дітям України. Від початку вересня стартував новий етап реалізації проєкту і 5000 дітей України обіймуть свого нового друга з трохи сумними очима.
Попереду багато роботи, але ця співпраця неодмінно стане плідною та надзвичайно корисною. Ми не можемо замінити іграшкою маму та тата, але ми можемо зробити, щоб біль став не таким пронизливим, а страх — не таким страшним. Дитяча травма від цієї жахливої війни відійде на другий план, бо поряд є друг, який обіймає.
